Шрифт Mariupol: з приазовським характером

Сьогодні ми готові поділитися першим міським шрифтом в Україні. Його автори – шрифтовий дизайнер Андрій Шевченко і арт-директор проекту Сергій Родіонов, розповідають про те, що вкладали у літери та знаки.

Задача

Сергій: У першому ескізі бренда Маріуполя я використовував геометричний гротеск (прим. – шрифт без засічок) Graphik авторства Крістіана Шварца та Іллі Рудермана. Після перемоги проекту на конкурсі ми вирішили розробити оригінальний шрифт для нашого міста. Це дозволяло зробити якісний локальний продукт, доступний усім охочим, який завдяки своїй назві сам по собі працюватиме на промоцію Маріуполя. До того ж це у рази дешевше, ніж купувати ліцензію на використання шрифту цілим містом.

Андрій: Для мене це був виклик, адже міський шрифт має однаково добре працювати у різних ситуаціях – від плакату до навігації. Водночас це спокуса – знати, що місто випробовуватиме його у реальних умовах.

Мене давно цікавлять територіальні шрифти, утім це була перша нагода самому працювати над таким проектом, причому не для чужого міста, а для сусіднього колоритного Маріуполя (прим. – Андрій мешкає у Бердянську). До того ж я мав чітко окреслене завдання, може, найчіткіше з усього, що я робив раніше.


Сергій: Ми поставили задачу створити сучасний багатофункціональний гротеск, який працюватиме у логотипі, на сайті, вивісці, плакаті, у діловій документації та презентаціях муніципалітету, а в майбутньому буде адаптований для системи орієнтування і мап. Місто мультинаціональне, із великою грецькою спільнотою, тому окрім кирилиці і латиниці ми задумали підтримку грецької мови та інших народів Приазов’я.

Шрифт мав відповідати нашому баченню сучасного бренда Маруіполя – зручне пост-індустріальне місто, яке розмовляє зрозумілою мовою, дружнім тоном. Крім того наш бренд не має яскраво вираженого національного відтінку, він про українське глобальне місто.

 

Робота

Андрій: Те, що Сергій називає пост-індустріальним, я інтерпретую як дещицю наївності: до строгого геометричного малюнку літер ми додаємо певні риси, що роблять шрифт людянішим. Плюс ми навмисно додали такі деталі як своші – декоративні елементи, що походять від каліграфії. Ми не перші в цьому, але таке поєднання механістичності із несподіваною грайливістю дещо парадоксальне. На таких місцями дивних поєднаннях все тримається.

Сергій: З’являється характер.

Андрій: Наприклад, літера «а» посилається на грецьку абетку. Наші літери «Д», «Ц» та «Щ» не соромляться своїх «ніг», які часто «ампутують» шрифтові дизайнери.


Сергій: Зараз звучить смішно, але ми думали, що за дві місяці зробимо все. Натомість за цей період підготували «чернетку», що вимагала допрацювань, але нею можна було користуватися. Тривалий час зайняло тестування: пробували на різних макетах самі, зверталися до знайомих дизайнерів із різних країн і сфер – веб-дизайн, міське середовище, транспорт. Дивилися на дрібні деталі – яка форма літер виглядає краще, як вони поєднуються між собою, яка між ними відстань, виправляли технічні деталі. Наприклад, виявилось, що цифри 6 та 9 здалеку виглядали, як 8, і людина може їх переплутати на номері будинку чи тройлейбусу. Так само із літерами «П» та «Л», літерою З та цифрою 3.

 

Результат

Андрій: Наразі шрифт Mariupol включає кирилицю, латинку, грецьку абетку, цифри та знаки у трьох накресленнях – нормальному, напівжирному та жирному. Також розробили власний набір піктограм, доступний у шрифті Mariupol Symbols. Частина літер має альтерантивні версії, завдяки яким наприклад кирилиця може виглядати більш грецькою, а грецька абетка — кирилічнішою. Наприклад, у логотипі Маріуполя літера «а» більше нагадує грецьку «альфа», а «р» – «ро». Такий самий прийом можна застосувати і до інших текстів, які необхідно виділити – назви, заголовки, афіші.

Загальний характер Mariupol може здатись сухим і доволі закритим, що може асоціюватись із індустрією. Поряд із тим він дещо наївний, мінливий завдяки альтернативним літерам і навіть несерйозний, якщо використовувати ліґатури (прим. – об’єднання літер) і своші. Вийшов стриманий, але не холодний шрифт.


Сергій: Він не такий серйозний, яким належить бути столичному шрифту. Він не провінційний, але затишний завдяки м’яким рисам. Ми раді, що вдалося створити шрифт із власним характером, який не копіює європейські зразки, на які ми спиралися і які приміряли на початку.

Андрій: Для Маріуполя цей шрифт – інструмент комунікації. У загальному візуальному шумі він буде працювати як спокійний, виважений голос міста серед хору різноманітних вигуків.

Сергій: Саме шрифт, а не якір, складає графічну основу бренда Маріуполя. Ним можна набрати все що завгодно і це буде по-маріупольськи. З часом він об’єднає всю офіційну і неофіційну міську комунікацію – від туристичних буклетів до розкладів руху транспорту у мобільному додатку. Як дизайнеру мені хочеться, щоб шрифт був на першому плані і за ним можна було впізнати бренд.

Андрій: Утім, перш за все шрифт має слугувати місту, допомагати у щоденній роботі. Якщо ним користуватися правильно, він може стати символом. Ми викладаємо його у вільний доступ і це цікавий для нас самих експеримент – як шрифт житиме далі.

Завантажити шрифт
Переглянути презентацію (спесімен)

 

Погратися із літерами:

Я текст. Просто текст, яким ти можеш гратися, як конструктором. Мене можна набирати стисло й у розрядку, величезним кеглем і дрібним. You can write me in English. Και στα ελληνικά. И я всегда буду классным.

 

 

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *